НОВЕ ПРО СТРЕС. ОНТОФІЗІОЛОГІЧНІ І ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ

Abstract

Встановлено, що стрес супроводжує адаптацію, але не має для тварини пристосувального значення. Він ініціюється не тільки чинниками зовнішнього середовища, але й генетичними сигналами, що визначають вектор онтогенезу. Знайдено явище зміни лімфоцитарного типу лейкоцитарної формули крові великої рогатої худоби на альтернативний при проходженні твариною критичних точок онтогенезу. Цей феномен знаходиться під генетичним контролем організму і ідентифікується як стрес. Доведено, що лактація виконує роль фізіологічного стресора. І, проте, саме високопродуктивні корови є більш стресостійкими. Показано принципову можливість об'єднання в молочному скотарстві двох напрямів селекції – на збільшення молочної продуктивності тварин і підвищення їх стресостійкості. Таке об'єднання є здійсненним і бажаним, оскільки ці два напрями не альтернативні один одному і служать вирішенню єдиного селекційного завдання – досягненню цільової функції, а саме – підвищенню довічної продуктивності тварин. Для вирішення цього завдання як селекційний критерій рекомендовано використовувати показник співвідношення лімфоцитів до нейтрофілів периферичної крові. Цей показник є генетично детермінованим, стресокомпетентним і має прогностичну силу по відношенню до молочної продуктивності великої рогатої худоби.