ОСОБЛИВОСТІ РОЗВЕДЕННЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ТА ОВЕЦЬ В УМОВАХ РІЗНИХ ЗОН ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstract

Висвітлено стан та пріоритетні напрями розвитку скотарства та вівчарства в умовах природно-кліматичних зон області. У лісостеповій зоні поголів’я молочної худоби (144,2 млн. голів) представлене українською червоно-рябою породою (87 %) та українською чорно- рябою молочною породою (5 %). В області створено Буковинський заводський тип української червоно-рябої молочної породи (комбінований тип продуктивності з добре вираженими м’ясними формами, тривалістю господарського використання - у середньому 4,8-5,5 лактацій, та доброю відтворювальною здатністю. Триває робота у напрямі подальшого зростання генетичного потенціалу продуктивності до 6-7 тис. кг молока на 1 корову. У Карпатському регіоні розводять буковинський тип української червоно- рябої молочної породи, у населення – симентальську худобу; у горній частині – місцева порода – пінцгау. У галузі вівчарства виведено два буковинських типи поголів’я асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною і асканійської каракульською породою (висока молочність, м’ясна і вовнова продуктивність та висока якість смушків). Селекційна робота з Українською гірсько-карпатською породою овець спрямована на підвищення скоростиглості, м’ясної, молочної та вовнової продуктивності. Розширяється виробництво овечого молока з наступною його переробкою на розсільні сири, а також баранини шляхом промислового схрещування вівцематок з плідниками буковинського типу асканійської м’ясо- вовнової породи. Вівчарство Передкарпаття представлене цигайською породою овець.